Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уклонятися

Уклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. уклонитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Кланяться, поклониться. Матері старенькій низенько в ноги вклонімось. Мет. 348. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу. Ном. № 2559. 2) Поклоняться, поклониться. Не вклоняйсь чужому ідолу німому. К. Псал. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 328.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКЛОНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКЛОНЯТИСЯ"
Вутлий, -а, -е. Слабосильный, слабый. Ця пшениця вутла, — зараз висиплеться. Харьк. у. Гречка вутла — боїться морозу. Лебед. у., Ум. вутленьний. Така ще вона вутленька. МВ. (О. 1862. І. 85). Cм. утлий.
Запи́на, -ни, ж. Преграда, помѣха. А Дніпро, як кажуть, татаринові не запина. Стор. II. 161.
Нагну́ти, -ся. Cм. нагинати, -ся.
Підколос, -са, м. = підпалок. Вх. Уг. 259.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Росхокати, -каю, -єш, гл. = росхекати. А це ти глечичок росхокала та й мовчиш? Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Сідало, -ла, с. 1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. 2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница. ЕЗ. V. 57.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость. Черн. у.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки. Желех.
Шопа, -пи, ж. Навѣсъ, сарай съ двумя, рѣдко тремя стѣнками — для возовъ и хозяйственныхъ орудій. Чуб. VII. 396. Пішли до топи вітати пана, пішли до череди брати барана. Чуб. III. 376.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКЛОНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.