Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уковзувати

Уковзувати, -зую, -єш, сов. в. уко́взати, -заю, -єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши. Черн. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 329.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОВЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКОВЗУВАТИ"
Вистинати, -на́ю, -єш, сов. в. вистинати, -наю, -єш, гл. Вырубать, вырубить. На походах жовніре вистинають зустрічну русь упень. К. Кр. 15. Іван ся схопив, шабельку вихопив, вистинав садок, садок вишневий. Голов.
Гайта! меж. При управленіи лошадью: направо. Желех.
Крутель, -лю, м. Скрученная изъ соломы веревка. Пошов до святих просити соломи, щоб скрутити крутеля і по йому спуститись (з неба) на землю. Чуб. II. 337.
Обморочити Cм. обморочувати.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. О. 1862. II. 24.на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув. Полт. у.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.
Приваблювання, -ня, с. Привлечете.
Татаронько, -ка, м. Ум. отъ татарин.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Штовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штовхаєшся? Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКОВЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.