Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

узвичаїтися

Узвичаїтися, -чаюся, -єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати. Св. Л. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗВИЧАЇТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗВИЧАЇТИСЯ"
Давни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать давнимъ.
Доста́чувати Cм. достачати.
Загарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, гарцуя.
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. К. ПС. 5, 75. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват. К. ПС. 25.
Поквапно нар. Поспѣшно.
Полин, -ну, м. Раст. Artemisia Absinthium L. Вх. Пч. І. 9. Шух. І. 21. Вона її напувала гірким полином. Н. п. Ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку. Чуб. V. 998.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Слебізувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Читать по складамъ. 2) Вяло читать или говорить. Дивись, як слебізує, аж нудно слухати. Полт. г. Прийшла до своєї ніби невістки та й почала слебізувати. Г. Барв. 197.
Станцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Не уступить кому въ танцахъ, съумѣть танцовать одинаково съ кѣмъ. А мені тільки й горя, що матня драна, а то б яй босоніж станцювавсь із сап'янцями. К. ЦН. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗВИЧАЇТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.