Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

убиясник

Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника». Драг. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБИЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УБИЯСНИК"
Відкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. відкинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. Левиц. І. 520. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од його. Левиц. Пов. 276. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. Левиц. І. 92. 4) Принимать, принять прежній видъ (послѣ превращенія во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. Ромен. у. 5) Отворяться, отвориться. Ворота.... раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж. МВ. (О. 1862. І. 97).
Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.
За́сіди, -дів, м. мн., за́сідка, -ки, ж. Засада, подстереганіе. ходи́ти, піти́ на за́сіди, за́сідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники... підуть на засіди. Мнж. 156. Ходив я на засіди на котки. Екатер. у. Пішов на засідки на вовків. Канев. у. На серни та оленя виходить стрілець на засідку. Шух. І. 235.
Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41.
Колінчастий, -а, -е. Колѣнчатый.
Крамариха, -хи, ж. Жена торговца. Висока довгобраза крамариха, товстого крамаря жінка. Мир. Пов. II. 67.
Лягови́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Грин. І. 248. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати. Кв.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.
Розмаяти Cм. розмаювати.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Ном. № 12484. Бог старий господарь. Ном. № 58. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. ЗОЮР. І. 65. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. Св. Л. 59. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Рудч. Ск. І. 183. Упадемо матері старенькій крижем до ніг. ЗОЮР. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УБИЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.