Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай.
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. жидя́ка.
Жу́рбочка, -ки, ж. Ум. отъ журба.
Збі́йник, -ка, м. Разбойникъ. Ум. збі́йничок, збійниченько.
Козацтво, -ва, с.
1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли.
2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва.
8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Перевізник, -ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду.
Пооблітати, -таю, -єш, гл. Облетѣть (многія мѣста).
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися.
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.
