Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блукати

Блукати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить безъ цѣли. Рудч. Чп. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКАТИ"
Гу́ся́тина, -ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину. Чуб. Ш. 403.
Деревоклю́й, -клю́я, м. Дятелъ. Зміев. у.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Докли́катися, -чуся, -чешся, гл. Дозваться. Кликала батенька, не докликалася. Чуб. V. 101.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Торкнути, -ся. Cм. торкати, -ся.
Трухло, -ла, с. Порохно, вещество, превратившееся въ прахъ. Шейк.
Четверуватися, -руюся, -єшся, гл. Запрягать двѣ пары воловъ въ возъ (при тяжелой клади). Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.