Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блудяга

Блудяга, -ги, об. Бродяга. От волоцюга, блудяга. Мир. ХРВ. 18. Як же ти без пашпорта ходиш? Ти блудяга якийсь. Рудч. Ск. II. 161. Пішла в блудяги. Рудч. Ск. І. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДЯГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДЯГА"
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище. Шух. I. 175, 176.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Лавр. 2. Вже погоня її догонила. Млр. л. сб. 283. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях. Рудч. Ск. І. 43.
Застеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. застели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) = застилатися, заслатися. 2)ша́лею, ху́сткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. Св. Л. 78. 3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи! Кобел. у.
Охрести, -тів, м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285.
Перемітка, -ки, ж. 1) = кладочка. Вх. Зн. 47. Kolb. І. 38. Гол. Од. 59. 2) = нямітка. Жінки... завивають голову... білою переміткою. Шух. І. 132.
Переплигнути Cм. переплигувати.
Поволохатіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться косматымъ.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Суничник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163. Cм. суниці.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУДЯГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.