Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блудець

Блудець, -дця, м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДЕЦЬ"
Допа́стися Cм. допадатися.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Їжитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Щетиниться. Харьк. у. О волосахъ: подниматься. Аж серце хлопцеві завмірало, аж волосся їжилось. Св. Л. 217. 2) Важничать. Чого воно (школяр) їжиться? чого дметься, як шкурлат на жару? — думав собі хурман. Св. Л. 168.
Му́шка 1, -ки, ж. соб. Мошки. Мушка не дає скотині пастися. Зміев. у.
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Правдиве нар. = правдиво. Сей правдиве у Бога вірує. О. 1861. IX. 179.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ. Вх. Зн. 57.
Ревно нар. = ревне. Гол. II. 575. Ой чого я так журюся, чого ревно плачу? К. МБ. X. 12.
Теленькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ теленькати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.