Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блудець

Блудець, -дця, м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДЕЦЬ"
Безецно, нар. Безстыдно.
Купека, -ки, ж. Раст. Convallaria maialis L. ЗЮЗО. І. 119.
Норичуватий, -а, -е. Вольной фистулой.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Пліснявіти, -вію, -єш, гл. Плѣсневѣть.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Пухай, -хая, м. Чучело, пугало. Чуб. VII. 576.
Сперед пред. Изъ-подъ, передъ, съ, отъ. Сперед моїх очей втік. Чуб. Скікнув милий сперед очей, тільки вчула свист. Чуб. Іван приймає сперед того коня сіно, а мясо ложить перед ним. Рудч.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Ном. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.