Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блудящий

Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДЯЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДЯЩИЙ"
Апти́ка, -ки, ж. Аптека. Желех.
Бідолак, -ка, м. = бідолах. Вх. Зн. 3.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
Довольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовольствовать пищей и питьемъ. Спасибі, довольнив нас кум. Черк. у.
Облада, -ди, ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса. Н. Вол. у.
Форкотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Лем. 477.
Хлядрівка, -ки, ж. Узоры, выдѣлываемые гончарами на глиняной посудѣ. Канев. у.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУДЯЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.