Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блуква

Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУКВА"
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Добі́гти Cм. Добігати.
Жим, -му, м. = задава 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Драг. 22.
Лаштування, -ня, с. 1) Приготовленіе, снаряженіе. 2) = лаштунки 1.
Невдячно нар. Неблагодарно.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. К. ПС. 49. Омрак на землю нічка напустила. Мкр. Г. 32. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи. К. Дз. 153.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Потаєнці нар. = потаємне = потай. Потаєнці од усіх. Рк. Левиц.
Смиренний, -а, -е. Смиренный. Смиренного возносять на високість. К. Іов. 12.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУКВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.