Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блудниця

Блудниця, -ці, ж. Блудница. Вона була всесвітня блудниця з малих літ. Драг. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДНИЦЯ"
Барилочко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Вигріти Cм. вигрівати.
Лахачі, -чів, мн. Раст. Voccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Оборонити, -ся. Cм. обороняти, -ся.  
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки. Сим. 232.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Урунитися Cм. урунюватися.
Хурдиста, -ти, ж. Мятель. Черк. у.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. Вх. Пч. І. 8. б) Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.