Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блудниця

Блудниця, -ці, ж. Блудница. Вона була всесвітня блудниця з малих літ. Драг. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДНИЦЯ"
Вапнястий, -а, -е. = вапнистий. Уман. І. 294.
Ґилькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О гусяхъ: кричать. Ґилькотять гуси. Харьк. г.
Дзе́ркало, -ла, с. Зеркало. Кв. Ном. № 5227. Ум. Дзе́ркальце. Ком. ІІ. 41. МВ. І. 25.
За́вісь, -сі, ж. = завіс. Вх. Зн. 18.
Здрімну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = здрімати. Тільки оце здрімну, і сниться мені, неначе я у брата мого. О. 1862. X. 6.
Латва, -ви, ж. = лата. ЧГВ. 1853. 61.
Находитися 2, -джу́ся, -дишся, гл. Находиться, устать отъ ходьбы. З рук наробитись, з ніг находитись. Ном. № 4560. Та вже ж мої ніженьки находилися.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Угаяти, -ся. Cм. угаювати, -ся.
Успішати, -шаю, -єш, гл. Спѣшить, торопиться. А там за горами брала дівка льон; вона брала, додому вспішала, додому втішала — боялася вовка. Грин. ІІІ. 667.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.