Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ша
шабас
шабатувати
шабатурка
шабаш
шабашівка
шабашковий
шабашувати
шабеленька
шабелька
шабельний
шабельтас
шабльований
шаблюка
шабля
шабувати
шавкати
шавкун
шавлія
шаг
шагати
шагнути
шаговий
шаделина
шадий
шадровий
шадуля
шаєчка
шажок
шайба
шайварок
шайда
шайка
шайність
шайнути
шайтан
шайтур
шакша
шал
шалабастер
шалава
шалавистий
шаламатня
шаламок
шаланда
шалапут
шалапутнява
шалапутство
шалата
шалатися
шалахва
шалаш
шалдувати
шалевий
шаленець
шалений
шаленистий
шаленство
шаленяк
шаливіра
шалиґан
шалина
шалівка
шаліти
шалон
шалтай
шалупайка
шаль
шальвір
шальвіра
шальвія
шалька
шальовка
шальово
шальон
шальтатися
шалювати
шам
шамати
шамкати
шамкий
шамко
шамнути
шамотатися
шамотіти
шамотня
шамотнява
шампанка
шамрити
шамротіти
шамряти
шамтіти
шамушіння
шамша
шамшити
шана
шандарак
шандарик
шандра
шандриця
шанець
шанк
шаноба
шанобливий
шановний
шанта
шантавий
шанталавий
шанування
шанувати
шануватися
шанька
шапарка
шапарувати
шапарь
шапище
шапівка
шапка
шапкарь
шапкати
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Доде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Сохраняться, сохраниться. Додержалося до нашого часу воно. 2) Соблюдаться, соблюстися.
Зелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. І. 142.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Парубчиско, -ка, м. Плоховатый парень. Сякий-такий парубчиско, та й той до багачки. Грин. III. 210.
Підкова, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Понаважувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и наважити, но во множествѣ или о многихъ.
Терплячий, -а, -е. Терпѣливый. терпля́чий свят-ве́чір. Навечеріе Богоявленія, 5 янв. = голодна кутя. ХС. І. 72.
Шуркати, -каю, -єш, гл. = штрикати. Вона ж мені з того всього шуркає до ока: ти поганий, ти п'яний, відсунься від бока. Чуб. V. 1066.
Нас спонсорують: