Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шваля
швандрикати
швандяти
швара
шварґотання
шварґотати
шваркнути
шварний
шварнути
шварок
шварунок
шварц
шваха
швацький
швачечка
швачка
швачкувати
швед
шведин
шведка
шведський
шведчина
швейнога
швельбавий
швендалка
швендати
швендя
швендяння
швендяти
швець
швея
шв'єткий
швиг
швигавка
швигати
швигнути
швиґар
швидкати
швидкий
швидкість
швидко
швидковіддя
швидкома
швидкувати
швидче
швиндати
швиргати
швиргома
швиргонути
швирдиць!
швиркати
швірень
швірньовий
шво
шворінь
шворка
шворний
шворньовий
шворочка
ше
шебенути
шебер
шебернути
шеберхнути
шебсько
шевдатися
шевеліти
шевелюха
шеверногий
шевлія
шевлюг
шевлюга
шевляга
шевня
шевство
шевський
шевців
шевцівна
шевцювати
шевцюга
шевченко
шевчик
шевчина
шевчиха
шевчук
шегерявий
шеґеря
шейкатися
шекало
шелевило
шелевіти
шелегейдик
шелеп
шелепа
шелепати
шелепнути
шелепотіти
шелепуватий
шелеснатий
шелеснути
шелест
шелестіння
шелестіти
шелесть
шелехнути
шелихвіст
шелом
шеломок
шелудівка
шельвах
шельвія
шельма
шельмованець
шельмувати
шельпотіти
шелюг
шелюга
шелюговий
шелюжина
шелюхатися
Затушко́вуватися, -ко́вуюся, -єшся, сов. в. зату́шкатися, -каюся, -єшся, и затушкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І.
Морща́к, -ка, м. = порося морське. Вх. Пч. II. 5.
Обачність, -ности, ж. Осмотрительность, осторожность, внимательность.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться. Лохв. у.
Роздумувати, -мую, -єш, сов. в. роздумати, -маю, -єш, гл. Думать, подумать, размышлять, поразмыслить. Щоб я була теє знала, що я тепер роздумала; лучче було не пізнати, як, пізнавши, покохати. Чуб. V. 196. Не роздумавши і не розглядівши постановились і застановили дорогу. Кв. 1. 40.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Стужитися, -жу́ся, -жишся, гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65.
Нас спонсорують: