Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швиркати

Швиркати, -каю, -єш, гл. Производить звенящій шумъ. Швиркає коса. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВИРКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВИРКАТИ"
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Гатинець, -нця, м. Раст. Chenopodium Bonus Henrichus, L. ЗЮЗО. І. 116.
Зрозумілий, -а, -е. Понятный. Левиц. Пов. 237.
Костирство, -ва, с. Игра въ кости. Добра свого на кабацьких служебок, на костирство, на танці-музики не прогайнували. К. Бай. 49.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки. Ном. № 8600.
Поохотити Cм. поохочувати.
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Саркати, -каю, -єш, сарча́ти, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] саркнути, -кну, -неш, гл. 1) Фыркать, фыркнуть. Вх. Зн. 62. Желех. 2) Фыркать, фыркнуть, отвѣтить рѣзко.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВИРКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.