Вигоюватися, -гоююся, -єшся, сов. в. вигоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Вылѣчиваться, вылѣчиться (отъ ранъ).
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Купіль, -пелю и -плю, м. Купель, посуда для купанья, также вода для купанья. Звелім принести купіль, налити тропів і почала купатись. Лучче було мене, мати, в купелі заляла, ніж мя таку нещасливу на сей світ пускала. Що ти мене, моя мати, в куплю не залляла?
Ля́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ мокрой глиной или съ подобной массой.
Напри́шкуватий, -а, -е. Дерзкій, буйный.
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Тягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Таскать, тащить. Велике діло борону тягати! 2) Тормошить, терзать. Сірко.... немилосердно тягав на всі боки нещасного ведмедя, тільки шмаття летіло. 3) Объ одеждѣ: носить, таскать. Не тягайте такого добра по грядках. Не тягай цієї спідниці в буддень. 4) Вытаскивать. Щоб не перемокли коноплі, пійшла.... тягати їх. Тягайте петрушку. 5) Таскать, красть. Скрізь ведмідь той мед тягає.
Шіснадцятеро числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
Щадок, -дку, м. Потомокъ.
Щебетуха, -хи, ж.
1) Пѣвунья (о птицѣ).
2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Ум. щебетушка, щебетушечка.
