Вереск, -ку, м. Визгъ, крикъ. Вереск у хаті.
Вигибти, -бну, -неш, гл. = вигинути.
Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Дорщ, -щу́, м. и пр. = дощ и пр. Не проси у Бога дорщу, а проси урожаю. Ум. дорщик.
Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі.
Невмірущий, -а, -е. Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. Наша слава невміруща.
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце.
Черевичник, -ка, м.
1) Башмачникъ.
2) Раст. Nepeta nuda L.
Шулити, -лю́, -ли́ш, гл. Въ игрѣ въ шуль бросать палку такъ, чтобы одинъ конецъ ея подсунулся подъ другую, лежащую на землѣ палку.
