Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Завладі́ти, -ді́ю, -єш, гл. = завладати.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
Наплоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Наплодиться, размножиться. У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилось. І наплодилось в тім болоті чортяк до врага.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Пітник, -ка, м.
1) Потникъ.
2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади.
Прималий, -а, -е. Маловатый.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Упруг, -га, м.
1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той.
2) Четвертая часть рабочаго дня. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя.