Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бецьком нар. — поснути. Крѣпко заснуть. Желех.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. Уман. у. На тобі жмут веретін та напряди всі. Грин. І. 48. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Новомоск. у. Шовку жмут. Мкр. Н. 19. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками. К. Орися. (ЗОЮР. II. 203).
Золотопутий, -а, -е. Съ золотыми цѣпями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.
Майстро́вич, -ча, м. Сынъ мастера. Козел. у.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь. Желех.
Перелізти Cм. перелазити.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ. Вх. Зн. 57.
Росомаха, -хи, ж. Звѣрь: россомаха. КС. 1882. VIII. 377.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Сим. X. Тілько Христя і розібрала з того шепоту. Мир. Пов. II. 100.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.
Нас спонсорують: