Відділятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відділитися, -люся, -лишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться.
Віничок, -чка, м.
1) Ум. отъ віник.
2) мн. Раст. Artemisia scoparia Waldst.
Какаріку! меж. Крикъ пѣтуха. Курить як чорт од какаріку! Летів півень через ріку, казав: какаріку! Cм. кукуріку.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга.
Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує.
Підмазування, -ня, с. Подмазываніе.
Роздумуватися, -муюся, -єшся, сов. в. роздуматися, -маюся, -єшся, гл. Одумываться, одуматься, размыслить. А навпослі матусенька роздумалася: вернись, вернись, мій синочку! Катренько, роздумайся добре!
Розморгатися, -га́юся, -єшся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розморгалися до дівчат.
Стіл, стола, столу, м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ум. столик, сто́личок.
Хилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Клониться, наклоняться, склоняться. Не рад явір хилитися — вода корень миє. Мій таточку, мій ріднесенький! до кого ж ми будемо тулиться й хилиться?
2) — під ко́го. Быть покорнымъ кому, быть подъ чьей властью. Під мене хиляться і добрі, й злющі.
