Блазень, -зня, м.
1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька.
2) Шутъ. Ум. блазник.
Віршний, -а, -е. Стихотворный. = віршовий.
Водовуд, -да, м. = пт. рибалка.
Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Ум. Гороши́нка. Гороши́ночка.
Джи́гатися, -гаюся, -єшся, гл. 1) Биться розгой. 2) Кусаться (о насѣкомыхъ).
Карнавочний, -а, -е. Кружечный. Є їх чимало церковних грошей: самих, мовляв, карнавочних я кладу більш як дев'ятдесят карбованців, а знов свічкових, кошилевих.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій.
Підметець, -тця, м.
1) Ум. отъ підмет.
2) Цвѣтникъ.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Трахтерня, -ні, ж. = трахтир. Кажут люди, шо милий не п'є, а він рано з трахтерні йде.
