Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жеретій

Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЕТІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЕТІЙ"
Виказ, -зу, м. Обнаруженіе; донесеніе, доносъ. Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Грапчу́к, -ка́, м. Сынъ графа, молодой графъ. Гн. II. 141.
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Острий, -а, -е. = гострий.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Підкладач, -ча, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при ея витягиваніи. (Стрижевск ).
Позазичати, -ча́ю, -єш, гл. Занять (во множествѣ, о многихъ).
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЕТІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.