Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерелуха

Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЕЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЕЛУХА"
Верховинець, -нця, м. Горець. Гол.
Їздець, -дця́, м. Ѣздокъ. К. ЧР. 92. Вчора увечері приїхав їздець. МВ. І.
Калі дати. Запачкать умышленно грязью во время купанья. Дѣти, шаля во время купанья, пачкаютъ другъ друга грязью, крича: «калі! калі».
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Пересмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить вновь.
Показання, -ня, с. = показанщина 1.
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.
Топнути, -ну, -неш, гл. Тонуть.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Шкодити, -джу, -диш, гл. 1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. ЗОЮР. І. 215. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Ном. № 11954. 2) Проказничать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЕЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.