Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить.
Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Синє море звірюкою то стогне, то виє.
Колубаха, -хи, ж. Ковбаня.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Пражній, -я, -є. Напрасный; суетный. Чом не заговориш до мене? — Усі слова пражні. Треба молитись.
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його.
