Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерлянка

Жерля́нка, -ки, ж. Родъ маленькой рыбки. Цыссь, Ятр. 39. Ум. жерлян́очка. Лети, лети до озера, а в озері жерляночка: бери її вражу дочку, щоб не пила води-роси. Циссь, Ятр. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЛЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЛЯНКА"
Квітчати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю. Шевч. 252. 2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать. Котл.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Неподоба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити. Н. п.
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость. К. Дз. 40.
Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? О. 1862. VIII. 17.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Поміняти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнять (во множествѣ). Він свої коні на ярмарку поміняв: гарні оддав, а погані взяв та ще й додачі циганам дав. Черниг. у.  
Різномасткий, -а, -е. Разноцвѣтный.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля. КС. 1882. XII. 511.
Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. шинкарочка, шинкаронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЛЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.