Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жерти

Же́рти, жеру́, -ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРТИ"
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Дні́пер, Дніпро́, -пра́, м. Рѣка Днѣпръ. Роби, як Дніпер робить. Чуб. І. 247. Дніпро-батько. Ном. № 725. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром-водою плисти. Мет. 24.
Забісо́ваний, -а, -е. Упорный, упрямый. Був з нього козарлюга забісований. Що скаже, те й зробить, удача міцна в чолов'яги. Г. Барв. 448.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли. Луб. у.
Звича́їтися, -ча́юся, -єшся, гл. Привыкать другъ къ другу, знакомиться. День по дню минає, вечір по вечері, а вони собі усе сходяться та говорять та усе лучче звичаються. МВ. (О. 1862. І. 78).
Лу́пкавка, -ки, ж. = лускавка. Желех.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги. Конст. у.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила. Чуб. V. 602.
Царів, -рева, -ве Царевъ, царскій. Боюсь царевих собак. Ном., заг. № 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.