Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

копільник

Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 282.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОПІЛЬНИК"
Бидло, -ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. ІІ. 232. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер. Гн. І. 129.
Довба́ння, -ня, с. Долбленіе.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Кректати, -кчу́, -чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче. ЗОЮР. І. 34.
Обточити Cм. обточувати.
Півкошик, -ка, м. Рыболовный, плетеный изъ прутьевъ снарядъ, родъ корзины съ небольшимъ отверстіемъ, въ которое вгоняется рыба. Вх. Пч. II. 24.
Прохолонути Cм. прохолоняти.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).
Харити, -рю, -риш, гл. Чистить. Вх. Зн. 76. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали. ЕЗ. V. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОПІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.