Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шкодувати
школа
школуб
школяр
школярка
школярство
школярський
шкопердати
шкопирта I
шкопирта II
шкопиртати
шкопиртка
шкопирть
шкора
шкорба
шкорбати
шкорина
шкорупа
шкорупкий
шкорух
шкраб
шкребло
шкребти
шкрегліти
шкремітки
шкромадити
шкрум
шкрябання
шкрябати
шкрябнути
шкряботіти
шкряботуха
шкувати
шкулити
шкулкий
шкулко
шкульний
шкульно
шкунтувати
шкунтуватися
шкура 2
шкурат
шкуратина
шкураток
шкураття
шкуратяний
шкурина
шкурка
шкурлат
шкурник
шкурнути
шкуропея
шкурочка
шкуряк
шкуряний
шкут
шкутильгати
шлак
шланк
шлапатник
шлаптю
шлейка
шлентавий
шлея
шлик
шлия
шліхта
шліхтинка
шліхтування
шліхтувати
шломак
шлунковий
шлунок
шльондра
шльонзк
шльонка
шльонковий
шльонск
шльонський
шльоха
шлюб
шлюбити
шлюбний
шлюбонько
шлюбочок
шлюбувати
шлюндра
шлюха
шляга
шляк
шлям
шляма
шлямівка
шлямовий
шлямпати
шлямувати
шлярка
шлях
шляхетний
шляхетніти
шляхетство
шляхетський
шляхетчина
шляхівщина
шляховий
шляхта
шляхтич
шляхтонька
шляхточка
шляхтюга
шляхтянка
шляхун
шляшечок
шляшок
шлящина
шмагати
шмагонути
шмалити
шмалій
шмалко
Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки. Кременч. у.
Городи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Огораживаться.
Дрійну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть, лягнуть. Не підходь до коня близько, а то ногою дрійне. Херс. у.
Пообкутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Окутаться (о многихъ). Чого ви так пообкутувалися? Мороз же невеликий. Черниг. у.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Притужина, -ни, ж. Жердь по краю соломенной крыши, придавливающая солому. Міусск. окр.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Саме нар. Именно, какъ разъ. Приходить, а дочка саме хліб із печі виймала. Грин. II. 170. Саме гречка розцвілись. Рудч. Ск. І. 90. Саме так було, як я оце кажу. Саме тоді.
Тринадцять, -ти числ. Тринадцать.
Шабля, -лі, ж. 1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Чуб. III. 277. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. Ном. 2) = міч 2. МУЕ. ІІІ. 964. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. КС. 1882. X. 40. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Макс. Із під бока шабеленьку витягає. Мет. 182.
Нас спонсорують: