Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шкодувати
школа
школуб
школяр
школярка
школярство
школярський
шкопердати
шкопирта I
шкопирта II
шкопиртати
шкопиртка
шкопирть
шкора
шкорба
шкорбати
шкорина
шкорупа
шкорупкий
шкорух
шкраб
шкребло
шкребти
шкрегліти
шкремітки
шкромадити
шкрум
шкрябання
шкрябати
шкрябнути
шкряботіти
шкряботуха
шкувати
шкулити
шкулкий
шкулко
шкульний
шкульно
шкунтувати
шкунтуватися
шкура 2
шкурат
шкуратина
шкураток
шкураття
шкуратяний
шкурина
шкурка
шкурлат
шкурник
шкурнути
шкуропея
шкурочка
шкуряк
шкуряний
шкут
шкутильгати
шлак
шланк
шлапатник
шлаптю
шлейка
шлентавий
шлея
шлик
шлия
шліхта
шліхтинка
шліхтування
шліхтувати
шломак
шлунковий
шлунок
шльондра
шльонзк
шльонка
шльонковий
шльонск
шльонський
шльоха
шлюб
шлюбити
шлюбний
шлюбонько
шлюбочок
шлюбувати
шлюндра
шлюха
шляга
шляк
шлям
шляма
шлямівка
шлямовий
шлямпати
шлямувати
шлярка
шлях
шляхетний
шляхетніти
шляхетство
шляхетський
шляхетчина
шляхівщина
шляховий
шляхта
шляхтич
шляхтонька
шляхточка
шляхтюга
шляхтянка
шляхун
шляшечок
шляшок
шлящина
шмагати
шмагонути
шмалити
шмалій
шмалко
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Нала́пати, -ся. Cм. налапувати, -ся.
Повалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.
Покмітливий, -а, -е. Замѣтливый, примѣтливый. Добре тому вчиться грамоти, в кого покмітлива голова. Канев. у.
Помазувати, -зую, -єш, сов. в. помазати, -жу, -жеш, гл. Помазывать, помазать, намазывать, намазать. Тільки по губах помазав. Ном. Як помазав спину, аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 2) Помазывать, помазать муромъ. Се я царя помазав на Сіоні. К. Псал. 3) Только сов. в. Запачкать. Чуб. V. 522. Ой обстели, мила, голубонько сива, китайкою двір, ой щоб не помазать дорогих сап'янців, золотих підків. Мет. 68.
Субота, -ти, ж. Суббота. Субота не робота: помий та помаж та і спати ляж. посл. ум. субі́тка, субі́точка, суботонька.
Нас спонсорують: