Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шкодувати
школа
школуб
школяр
школярка
школярство
школярський
шкопердати
шкопирта I
шкопирта II
шкопиртати
шкопиртка
шкопирть
шкора
шкорба
шкорбати
шкорина
шкорупа
шкорупкий
шкорух
шкраб
шкребло
шкребти
шкрегліти
шкремітки
шкромадити
шкрум
шкрябання
шкрябати
шкрябнути
шкряботіти
шкряботуха
шкувати
шкулити
шкулкий
шкулко
шкульний
шкульно
шкунтувати
шкунтуватися
шкура 2
шкурат
шкуратина
шкураток
шкураття
шкуратяний
шкурина
шкурка
шкурлат
шкурник
шкурнути
шкуропея
шкурочка
шкуряк
шкуряний
шкут
шкутильгати
шлак
шланк
шлапатник
шлаптю
шлейка
шлентавий
шлея
шлик
шлия
шліхта
шліхтинка
шліхтування
шліхтувати
шломак
шлунковий
шлунок
шльондра
шльонзк
шльонка
шльонковий
шльонск
шльонський
шльоха
шлюб
шлюбити
шлюбний
шлюбонько
шлюбочок
шлюбувати
шлюндра
шлюха
шляга
шляк
шлям
шляма
шлямівка
шлямовий
шлямпати
шлямувати
шлярка
шлях
шляхетний
шляхетніти
шляхетство
шляхетський
шляхетчина
шляхівщина
шляховий
шляхта
шляхтич
шляхтонька
шляхточка
шляхтюга
шляхтянка
шляхун
шляшечок
шляшок
шлящина
шмагати
шмагонути
шмалити
шмалій
шмалко
Вишукати Cм. вишукувати.
Доби́чник, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
Доповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допові́сти, -ві́м, -віси́, гл. 1) Оканчивать, окончить разсказывать. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. І. 36. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу. Г. Барв. 311.
Китити, -кичу, -тиш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, лишила китиці з заполочі. Мил. 88.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І.
Огріх, -ха, м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була. Харьк.
Повдовольняти, -ня́ю, -єш, гл. Удовлетворить (многихъ).
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ. Сумск. у.
Сточки, -чок, ж. мн. Слитые вмѣстѣ остатки. Пила сточки. МУЕ. III. 150.
Шамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть. Забрався в чужу солому та й шамотить.
Нас спонсорують: