Вдовиченко, -ка, м. = удовиченко.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл. — кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла.
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл.
1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. 2) Площадь.
Посмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Погрустить.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти.
Унученя, -няти, с. = унуча. Ум. унученятко.
