Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шляхта

Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХТА"
Безщасний, -а, -е. Несчастный, обездоленный, не имѣющій удачи. Така твоя доленька безщасна. Н. п. У три ряди бідних безщасних невольників посажено. АД. І. 90.
Білорукий, -а, -е. Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Н. п. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Желех. Ум. лушпели́нка.
Наї́зжий, -а, -е. Пріѣзжій, заѣзжій. Дав приказ, щоб наїзжі купці йшли її одчитувати. Рудч. Ск. II. 29.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Роменовий, -а, -е. Ромашковый.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.