Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шляхточка

Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЯХТОЧКА"
Дзвеня́чий, -а, -е. Звенящій, звонкій. Чутно її голосок дзвенячий. МВ. І. 97.
Зажи́нки, -ків м., мн. Начало жатвы.
Здохли́на, -ни, ж. = здохленина. Вх. Зн. 21.
Навши́ршкинар. = за́вширки.
Насіни́на, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно. Конст. у.
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися. Чуб. V. 735.
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить. Вх. Зн. 65.
Тигриця, -ці, ж. Тигрица. Поранена тигриця. Левиц. І. 259.
Утратний, -а, -е. Убыточный. Шейк.
Цмулити, -лю, -лиш, гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЯХТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.