Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шлюбний

Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́ Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Стор. МПр. 81. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЮБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЮБНИЙ"
Авдиторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей.
Ба́бище, ж. Ув. отъ ба́ба.
Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Дертя́ний, -а, -е. Изъ дерт'и.
Зба́яти, зба́ю, -єш, гл. Сказать, разсказать. Що таке, дідусю? — Ні, сього не збаю, — не можу — не силуй! Кузьменко (О. 1861. II. 44). Неборята молодиці, збайте за мя, збайте, мене курва зчарувала, — радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Позламувати, -мую, -єш, гл. Сломать (во множествѣ). Якась недобра душа вишеньки мені позламувала. Богодух. у.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.
Попідкупляти, -ля́ю, -єш, гл. Подкупить (многихъ).
Різнути, -ну, -неш, гл. 1) Cм. різати. 2) Ударить, хватить. Узяв дручок та як різне його по голові, що трохи очі не повилазили. Рудч. Ск. І. 68.
Супряга, -ги, ж. Спряжка воловъ двухъ или нѣсколькихъ хозяевъ для того, чтобы набрать комплектъ, необходимый для плуга, — такой плугъ пашетъ тогда по очереди каждому изъ хозяевъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЮБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.