Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

курячий

Курячий, -а, -е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Рудч. Ск. І. 27. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. Чуб. I. 134. куряча голова. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. К. ЧР. 416. куряча лапка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. Черк. у. курячі очки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. ЗЮЗО. I. 111. куряча сліпота. a) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. Чуб. б), Раст. = курячі очки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. ЗЮЗО. І. 133. У Шух. Ranunculus acris. Шух. І. 22. куряче стегенце. Раст. = куряча лапка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУРЯЧИЙ"
Білогубий, -а, -е. 1) Съ бѣлыми губами. 2) Молодой (у котораго молоко на губах). Отой блазень? Білогубе щеня? О. 1861. XI. Кух. 20.
Вогненний, -а, -е. = огненний. Гаряча смола та сірка неначе вогненна річка розливаються. Стор. МПр. 47.
Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. МПр. 74. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. Гол. Од. 19. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. Вх. Зн. 18. 5) = завіс. Вх. Уг. 238.
Маґро́, -ра, м. Быкъ съ однимъ ядромъ (отъ природы). Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Покроплення, -ня, с. Окропленіе.
Порозрізувати, -зую, -єш, гл. Разрѣзать (во множествѣ).
Постерігати, -га́ю, -єш, сов. в. постерегти, -режу, -же́ш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Петро й постеріг, хто се такий і почав придивлятись, що там за Бруховецький. К. ЧР. 261. Ми на йому нічого не постерегли, ніякого познаку. Н. Вол. у. Постеріг лопатки в горосі. Ном. № 4331. Постеріг старий, що він тяжко согрішив. Грин. II. 154. 2) Прослѣживать, прослѣдить. Я й стала постерегати: як він із хати, то й я до неї. Г. Барв. 109. Де то він ходить, ніколи з нами не буває в компанії, — треба його постерегти. Рудч. Ск. І. 78.
Простір, -тору, м. 1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. К. Псал. 144. Душа потребує простору, жада волі. Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір. Рк. Левиц. 2) и ми. Пространство.
Уступ, -пу, м. Вступленіе; входь.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. Желех. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь». Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУРЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.