Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ.
Клепання, -ня, с.
1) Кованіе.
2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Недопанок, -нка, м. Разыгрывающій барина.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача.
Понурість, -рости, ж. Угрюмость.
Роскручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскрути́тися, -чуся, -тишся, гл. Раскручиваться, раскрутиться, развертываться, развернуться.
Тріп II, -пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми.
Туриця, -ці, ж.
1) Самка тура.
2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид.
3) Вотря, мелкія частицы дерева, выпадающія при сверленія.
4) Раст. a) Echinospermum lupulla. б) Xanthium strumarium.
