Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишатися

Лиша́тися, -шаюся, -єшся, сов. в. лиши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. 1) Оставаться, остаться. Наперед не виривайся, а ззаду не лишайся. Ном. № 5862. лишився, як на билині, — як на воді. Оказался въ безпомощномъ состояніи. Ном. № 1851 и 2282. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивиться гидко. Чуб. V. 458.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАТИСЯ"
Газда, -ди и пр = ґазда и пр.
Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Допомина́тися, -на́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає. Ном.
Пильно нар. 1) Прилежно, старательно. 2) Безотлагательно, спѣшно. 3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. І. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1. 4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. Ум. пильненько, пильне́сенько.
Підкасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Засучить рукава. 2) Подобрать платье, полы платья. Гол. Од. 28.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый. Черк. у.
Розбрехати Cм. розбріхувати.
Розлетітися Cм. розлітатися.
Розсужати, -жа́ю, -єш, гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає. Чуб. V. 448.
Чабулькнути, -ну, -неш, гл. Сразу вылить. Наллє чарку, піднесе до рота та так і чабулькне! Аж денце блисне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.