Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбрехати

Розбрехати Cм. розбріхувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБРЕХАТИ"
Базар, -ру, м. = базарь.
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. Васильк. у. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ). Ном. № 13690.
Начутися Cм. начуватися.
Потьопатися, -паюся, -єшся, гл. = потьопати.
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився. Ном. № 3415.
Складничок, -чка, м. Портмоне. Мнж. 192.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Шелевіти, -вію, -єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише. Гол. І. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.