Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбрехати

Розбрехати Cм. розбріхувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБРЕХАТИ"
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Манли́вий, -а, -е. Соблазнительный, обманчивый.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть. Сим. 12.
Палянка, -ки, ж. 1) = паленка. 2) Маленькая лепешка изъ овсяной муки. Вх. Лем. 446. Cм. паленя.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова. О. 1862. II. 54.
Файно нар. Красиво, хорошо. Желех.
Цегея, -геї, ж. Шерсть овцы мѣшанной породы отъ шпанской и простой. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.