Вересень, -сня, м. Сентябрь (мѣсяцъ).
Жма́кати, -каю, -єш, гл. 1) Жевать. 2) = жмакувати 2.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. Померші діти, недоноски, що мати звергла.
Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. А ззаду молдаван лап Антося за комір.
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли.
Надулі́сся, -ся, с. Мѣсто возлѣ лѣса, опушка лѣса. А що то ти, чоловіче, робиш? Защо ти нашого німого старця б'єш? — обізвавсь до нього чоловік із надулісся, та й гукнув на товариство, а ті так і вискочили з лісу.
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу.
Роздрочитися, -чуся, -чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї.
Роспирскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспи́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай.
Тканина, -ни, ж. 1) Ткань. Ніхто не пришиває латки з нової тканини. Пузирь цей (аэростатъ) робиться з доброї шовкової тканини. Надів сталеву ковану тканину. 2) Паутинная сѣть. Ум. тканинка, ткани́нонька, ткани́ночка.
