Аги́кати, -каю, -єш, гл. Кричать аги́.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною.
Допаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -су́, -се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала.
По-Високу нар. Въ вышинѣ. Не добре, як nо-високу вітер віє... а як долом потихо вів, то добре.
Подавник, -ка, м. = легкодушник.
Розвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розвеселити, -лю́, -лиш, гл. Развеселять, развеселить. Ох заболіла в мене головонька, шо нікому розвеселити. Ані я сплю, ані лежу, туги на серденьку не розвеселю.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть.
