Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шапкобрання
шапковитий
шапкування
шапкувати
шаплик
шаповал
шаповальня
шаповальський
шапонька
шапошки
шапошник
шапран
шапранівка
шапурина
шапурка
шапучка
шапчерина
шапчина
шапчорина
шап'я
шар
шарабурити
шаравари
шараґи
шаран
шарапатка
шарафан
шарах!
шарахнути
шарварок
шарґот
шарий
шарило
шаріти
шаркан
шаркий
шаркнути
шарконути
шарлай
шарлат
шарлатовий
шарляк
шарнути
шарнутися
шаровільник
шарок
шарпак
шарпанина
шарпанка
шарпати
шарпатися
шарпнути
шарпонути
шарпун
шарувальниця
шарування
шарувати
шарудіти
шаснути
шастати
шастувати
шасть
шат
шата
шатан
шатанина
шататися
шатерник
шатило
шатирити
шатковниця
шаткувати
шатно
шатнути
шатнутися 1
шатнутися 2
шатонька
шатро
шатровий
шатувати
шаф..
шахва
шахварка
шахварня
шахварь
шахвран
шахвувати
шаховка
шахрай
шахрайка
шахрайство
шахрайський
шахран
шахрувати
шахрун
шахта
шахтарь
шаш
шашелиця
шашель
шашина
шашка
шашкірня
шашлак
шашок
шашча
шваб
шваба
швабка
швабський
швагер
шваґер
швадрон
шваєчка
швай
швайка
швайкало
швайковитий
швайкуватий
швалька
Затушко́вуватися, -ко́вуюся, -єшся, сов. в. зату́шкатися, -каюся, -єшся, и затушкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І.
Морща́к, -ка, м. = порося морське. Вх. Пч. II. 5.
Обачність, -ности, ж. Осмотрительность, осторожность, внимательность.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться. Лохв. у.
Роздумувати, -мую, -єш, сов. в. роздумати, -маю, -єш, гл. Думать, подумать, размышлять, поразмыслить. Щоб я була теє знала, що я тепер роздумала; лучче було не пізнати, як, пізнавши, покохати. Чуб. V. 196. Не роздумавши і не розглядівши постановились і застановили дорогу. Кв. 1. 40.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Стужитися, -жу́ся, -жишся, гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65.
Нас спонсорують: