Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

штурман
штурманувати
штурмувати
штурнути
штурпак
штурх!
штурханець
штурхати
штурхнути
штурхобочний
штуряти
штуц
штучечка
штучка
штучний
штучність
штучно
шуба
шубовснути
шубовсть
шубовтнути
шубовтнутися
шубонька
шубочка
шубраток
шувар
шуварів
шувір
шувний
шуга
шугай
шугалія
шугастий
шугати
шугерть
шуги
шугнути
шугонути
шудра
шукальник
шуканина
шукання
шукати
шукатися
шукач
шула
шулий
шулик
шулити
шуліка
шуліченя
шулка
шуль I
шуль II
шульга
шульговина
шулькати
шулькнути
шульок
шульпіка
шуляк
шум
шума
шумела
шумелина
шумелинє
шумиха
шумівка
шуміти I
шуміти II
шумка
шумкий
шумливий
шумний
шумовина
шумотіти
шумування
шумувати
шупити
шуплаття
шуплядка
шупнути
шупоня
шупортатися
шура
шургич!
шурин
шуринець
шурка
шуркати
шуркнутися
шурлай
шурнути
шурпа
шурпання
шурпатися
шурубалки
шурубейник
шурубура
шурубурити
шурубурство
шурувалки
шурх
шурхати
шурхнути
шурхнутися
шурхотіти
шурчати
шуря-буря
шуряк
шусниця
шуст
шустати
шуствал
шустелина
шустіти
шусть
шутий
шутка I
шутка II
Затушко́вуватися, -ко́вуюся, -єшся, сов. в. зату́шкатися, -каюся, -єшся, и затушкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Павлогр. у. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет. Котл. Ен. І.
Морща́к, -ка, м. = порося морське. Вх. Пч. II. 5.
Обачність, -ности, ж. Осмотрительность, осторожность, внимательность.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться. Лохв. у.
Роздумувати, -мую, -єш, сов. в. роздумати, -маю, -єш, гл. Думать, подумать, размышлять, поразмыслить. Щоб я була теє знала, що я тепер роздумала; лучче було не пізнати, як, пізнавши, покохати. Чуб. V. 196. Не роздумавши і не розглядівши постановились і застановили дорогу. Кв. 1. 40.
Спокута, -ти, ж. Покаяніе.
Стужитися, -жу́ся, -жишся, гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65.
Нас спонсорують: