Тлумачення / значення слова "ШУТИЙ" | Словник української мови. Словник Грінченка

шутий

Шутий, -а, -е. Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. КС. 1898. VII. 45. Kolb. І. 65. Шух. І. 210. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.» — «Еге, коли ні за що налигача зачепити.» Черном. б) Безухій, безхвостый. шутий собака (безухій); шута корова (безъ хвоста); шутий цап — козелъ безъ бороды. Берд. у. в) — чоловік. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. Козел. у. г) — та цибуля. Лукъ безъ луковицы. Шута цибуля: одні пера, а головки нема. Лебед. у. е) шута шия. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. У дівчини шута шия. Берд. у. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются шуті: особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго ріжкаті. Шух. І. 161.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 520.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУТИЙ"

Сховати оригінал сторінки

Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.

повністю...

За́пит, -ту, м. Вопросъ. Чуб. III. 108.

повністю...

Мандрьо́ха, -хи, ж. Бродяга, потаскуха. Квартал єсть цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць. Котл. Ен.

повністю...

Набря́кнути. Cм. набрякати.

повністю...

Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.

повністю...

Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Рк. Левиц.

повністю...

Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.

повністю...

Хвормувати, -мую, -єш, гл. Формировать, придавать форму. Народ формує свої ідеї.... О. 1861. XI. 105.

повністю...

Цеберка, -ки, ж. Желѣзное ведро.

повністю...

Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.

повністю...