Зачека́ти, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. Хто хоче питлювати, мусить зачекати, а хто нараз, буде зараз. Зачекай посилать у Прилущину.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати.
Подущина, -ни, ж. Подушка, не особенно хорошая подушка.
Сивий, -а, -е. 1) Сѣдой. Сивий дід.
2) Сѣрый. Раз приїде сивим конем, у другий — вороним. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім як везе. Сива шапка. Брови чорні, очі сиві.
3) Сизый. Ходить голуб сивий-волохатий. Вилинула б з-під калини, як сива зозуля. Туманець сивий. Ум. сивенький, сивесенький. Дідусь сивесенький рида. Ой ти, мій милесенький, голубе сивесенький.
Спечний, -а, -е. Жаркій, душный (о днѣ).
Старший, -а, -е. Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. Жінки були старші від ґаздів. Ум. старшенький.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл.
1) Стирать, стереть. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Вона почала стирати пил.
2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру!
Сутки 2, -ток, ж. Узкій проходъ, промежутокъ между двумя строеніями, плетнями, узкій корридоръ, узкій переулокъ. Ум. суточки. У суточки тіснії ідуть бояре краснії.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво.
