Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луб'яний

Луб'яни́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ луба. На вишневій гіллячці висіла луб'яна коробочка. Левиц. Пов. 192. луб'яний язик. Плохо выговаривающій (шуточно). Лавреничків! Який то у вас, москалів, язик луб'яний! Скілько між нами вештаєшся, а й досі не вимовиш: вареників. Котл. Моск. Чар. VII.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБ'ЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУБ'ЯНИЙ"
Дрешпа́к, -ка́, м. У овчинниковъ: когтеобразный желѣзный гребешокъ, которымъ расчесываютъ шерсть на обработанной уже овчинѣ. Вас. 153.
Коч, -ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим. Шевч. 515.
Морда́с, -су, м. Пощечина, оплеуха. Лясь його по щоці!.. Дав і ще скільки мордасів. Св. Л. 224.
Надіжда́ти. Cм. Наджидати.
Обрив, -ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак. Шевч.
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Сумний, -а, -е. Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Єв. Мр. XIV. 34. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Стор. МПр. 153., Ум. сумненький, сумнесенький.  
Убезпечатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. убезпечитися, -чуся, -чишся, гл. Довѣряться, довѣриться, положиться на что. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі? Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик. К. ДС. 4.
Харамаркання, -ня, с. Бормотаніе подъ носъ. Желех.
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУБ'ЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.