Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

батожисько

Батожисько, -ка, с. = батожильно. Вх. Лем. 390.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТОЖИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТОЖИСЬКО"
Богомільний, -а, -е. Набожный, богомольный. Грин. І. 49. Був собі чернець і такий богомільний. Рудч. Ск. II. 200.
Відчеркнути, -ну, -неш, гл. Рѣзко отвѣтить. Нема хазяйки дома! од черкнув, не довго думаючи. Сим. 208.
Дурма́н, -ну́, м. Раст. Datura stramonium. об'ї́вся дурману́. Ошалѣлъ. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла. Котл. Ен.
Кльока, -ки, ж. = квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. К. ЧР. 75. Лихо коїти. Ном. № 2874.
Милода́нка, -ки, ж. Возлюбленная.
Одноженство, -ва, с. Единобрачіе.
Поленичник, -ка, м. Клубника (само растеніе). Ой є стежечка да маленькая — журавочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Мет. 163.
Співун, -на, м. Пѣвунъ. Зміев. у. Мир. ХРВ. 131.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАТОЖИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.