Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти.
Зага́моритися, -рюся, -ришся, гл. Заговориться, увлечься разговоромъ. Я загаморився в корчмі, а кінь і втік.
Заса́дчик и заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
М'я́шкурити и мня́шкурити, -рю, -риш, гл. Мять.
Надхо́дити 1. Cм. Надіходити.
Повиливати, -ва́ю, -єш, гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа!
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Пожевріти, -рію, -єш, гл. Потлѣть нѣкоторое время (о горящихъ угляхъ).
Скривитися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Покривиться, искривиться.
2) Сморщиться, поморщиться. Скривився, як середа на пятницю. Як бідний плаче, то ніхто не баче, а як багатий скривиться, то всяке дивиться.
Таки сз.
1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Не скажу таки тобі.
2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок.
