Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ.
Заспі́вувати, -вую, -єш, сов. в. заспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Запѣвать, запѣть. Заспівайте пісеньки ой хоч однії. заспіва́ло по́ле — говорится о шумѣ зрѣлаго хлѣба. Ой чиє ж то поле заспівало стоя, заспівало нам, хорошим женцям? 2) Убаюкивать, убаюкать колыбельной пѣсней. Над колисками дітвору немовлят заспівуєм котками. З) Заглушать, заглушить при помощи пѣнія (горе, бѣду и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла й не заспівала й не затанцювала його.
Зорятися, -ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Вже й зоряється. Вже сонце — день. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася.
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Як не мудруй, а вмерти треба.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Перешкодити Cм. перешкожати.
Розанець, -нця, м. = вергун.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.
Черевань, -ня, м.
1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись.
2) = череванька.
