Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

густо

Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Ном. № 1368. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. Млак. 50. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Млак. 46. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ном. № 6608. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Чуб. І. 250. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Г. Барв. 158. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСТО"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Деренчли́вий, -а, -е. Дребезжащій.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Окапини, -пин, ж. мн. То, что течетъ со свѣчи.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Пташиний, -а, -е. = пташачий. Хиба пташиного молока нема. Ном. № 1348.
Хіба нар. = хиба. Хіба тоді кобили трохи? Рудч. Ск. І. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.