Батусьо, -ся, м. Ум. отъ батько.
Дробина́, -ни́, ж. соб. 1) Домашнія птицы. 2) Мелкія пресмыкающіяся, также черви. хай йому́ дробині́ сни́ться! — нехорошее пожеланіе мертвому. 3) Дрова изъ тонкихъ вѣтокъ. 4) Мелкія вещи. 5) Мелькія деньги. 6) Мелкіе куски. Посікли Ігнатка, посікли братка на.... дробину.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Худоба збродила луку.
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. Коники возьте до кінничейки. Суть в вас коники у три кіннички.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Поворушити, -шу́, -шиш, гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть.
Позавічний, -а, -е. Заглазный, заочный.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл.
1) Издавать трескъ, трещать, треснуть.
2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Від жару й камінь трісне. Щось трісло.
Убуритися Cм. убурюватися.
