Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грунтівка

Грунті́вка, ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 351.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРУНТІВКА"
Бабруна, -ни, бабрунька, -ки, ж. = бабриська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. бабруночка. ЕЗ. V. 171.
Ватажжя, -жя, с. соб. Предводители, атаманы, начальники. Желех. Ном. VI.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Запе́цькати, -каю, -єш, гл. Запачкать.
Їбунка, -ки, ж. Раст. Veronica Веccаbunga. ЗЮЗО. І. 140.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Починальниця, -ці, ж. Начинающая. П'ятниця — починальниця, а субота — шишкобгальниця. Мил. 149.
Спичастий, -а, -е. Остроконечный.
Умітний, -а, -е. Умѣющій. Шейк. Левч. 81.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРУНТІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.