Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати.
2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. Чого ти своїми більмами так бликаєш?
Боровичок, -чка, м. Ум. отъ боровик.
Бурмистер, -стра, м. Бургомистръ.
Високодумний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный.
Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Обачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі.
2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила.
Скракник, -ка, м.
1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
2) Часть маслобойни. Cм. олійниця.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон.
Шори, шор, ж. Шоры, родъ упряжи. убрати в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать.
