Голосний, -а, -е. 1) Громкій, голосистый, звучный. Отець Хома вага голосний. Голосний, як дзвін та дурний, як довбня. Голосна гармата. Голосна луна розляглась серед тихої ночі.
2) Гласный (о звукахъ рѣчи). Ум. голосненький.
Догина́ння, -ня, с. Догибаніе.
Латиш, -ша, м. Большая заплата? Латка на латці, — та й латиш.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг.
Поперепрошувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепросити, но многихъ.
Ракша, -ші, ж. пт. сивоворонка, Coracias. Ракша-клюшниця од вирію.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. Обіцяли йому срібняків дати.
Храпавий II, -а, -е. Хриплый.
