Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дверниця

Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра. Єв. І. XVIII. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВЕРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВЕРНИЦЯ"
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Джеджо́ра, -ри, ж. Соя, сойка, Corvus glandarius. Вх. Зн. 14.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Нетерпляче нар. Нетерпѣливо.
Пліть, -ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.
Покус нар. Немного, нѣсколько, нѣкоторое количество. Вх. Лем. 452.
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон. Переясл. у.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВЕРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.