Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дейнека

Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕЙНЕКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕЙНЕКА"
Зодіжний, -а, -е. Имѣющій достаточно одежды. Зодіжний чоловік. Черк. у.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. I. 299. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали. Н. п.  
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Ушиц. у. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім. К.
Меля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Вилять, вертѣть. Моє теля хвостом меля.
Посполитися, -люся, -лишся, гл. Сойтись, вступить въ дружескія отношенія. З ним трудно посполитись. Н. Вол. у.
Розбуркати, -ся. Cм. розбуркувати, -ся.
Свиня, -ні, ж. 1) Свинья. Вас. 198. свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк. 2)морська. Дельфинъ. 3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. Ум. свинка, свиночка. Ув. свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл. 1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ. Шейк. 2) Упасть съ шумомъ. Шейк.
Хвантина, -ни, ж. = фантина. Баба моя носила оцю хвантину, а далі мати, а потім жінка. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕЙНЕКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.